на главнуюнаписать письмо
Довідники
препарати наших спонсорів





Вхід администратора:
Логін:
Пароль:
Забули пароль?
02.06.2009

Інфікованість дітей м. Вінниці з гастроінтестинальною патологією на HВV та HСV

І.І. Незгода, Н.А. Рикало

Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова 

Резюме. Тестовано 314 дітей віком від 1 до 18 років із патологією травного тракту на наявність серологічних маркерів вірусних гепатитів В і С в плазмі крові. Дослідження проводилось протягом 2005-2008 років в гастроентерологічному відділенні Центру матері і дитини м. Вінниці методом випадкової вибірки. Проведене дослідження показало, що серед обстежених осіб рівень інфікованості на HВV складає 1,27%, HСV - 3,89%, що відповідає помірному рівню розповсюдженості даної інфекції (за даними виявлення HBsAg та anti-HCV).

Ключові слова: діти, інфікованість, HВV та HСV-інфекція.

 

HВV та HСV-інфекція є однією з найважливіших медико-соціальних проблем через надзвичайно швидкий ріст захворюваності та несприятливі наслідки аж до розвитку хронічного гепатиту, цирозу печінки та гепатоцелюлярної карциноми. В етіологічній структурі усіх вірусних гепатитів (ВГ), що реєструються у світі, понад 50% складає вірусний гепатит В (ВГВ), близько 45-50% - вірусний гепатит С (ВГС) [1].

На Землі нараховується 350 млн. хронічних носіїв HВV-інфекції. Близько 25% з них мають значні ураження печінки, а саме: хронічний гепатит, цироз печінки або рак печінки. В Європі вірусом гепатиту В щорічно інфікується 1 млн. людей, з них у 90000 розвивається хронічна інфекція, а приблизно 22000 в подальшому помирають від цирозу чи первинного раку печінки [2].

Характерною ознакою розповсюдженості HВV і HСV-інфекції є нерівномірність виявлення їх маркерів HBsAg і анти-HCV на різних територіях, що вказує на неоднакову інтенсивність епідемічного процесу у різних частинах світу. Географічна розповсюдженість HВV-інфекції (за даними виявлення HBsAg) умовно розподіляється на три зони: низька – 0,2-0,5% (Центральна та Північна Європа, Австралія), помірна – 2-7% (Східна Європа, Японія, Південно-Західна Азія) та висока – 8-20% (Південна Азія, Китай, Тропічна Африка). На пострадянському просторі найбільш часто (8-10%) HBsAg виявляється в країнах Середньої Азії і Молдові, найменша (до 2%) – в Європейській частині Росії та у Білорусії. Україна відноситься до зони з помірною частотою виявлення HBsAg: серед дорослого населення показник складає 2,2%, а серед вагітних західних областей – 1,2% [3-5]. Частота виявлення анти-HCV коливається в межах 0,5-3% в західноєвропейських країнах і США, 4-20% - у Східній Європі, Азії та Африці [6].

Вірусні гепатити можуть маскуватись під патологію інших органів та систем. Тому значна кількість дітей та підлітків багато років спостерігається і лікується у педіатрів з приводу різноманітної патології, а саме: дискінезії жовчовивідних шляхів, гастродуоденіту, вегето-судинної дистонії, тощо; звертається до дерматологів та косметологів стосовно рецидивуючого дерматиту, судинних «зірочок», перебуває на диспансерному спостереженні у лікаря-ендокринолога з приводу патології щитоподібної залози чи цукрового діабету І типу [7-9], але в кінцевому результаті з'ясовується, що це були перші ознаки хронічного вірусного гепатиту. Тому своєчасно встановлений діагноз хронічного гепатиту В чи С та вчасно розпочата противірусна терапія істотно і сприятливо впливає на наслідки хвороби.

Іншим аспектом цієї проблеми є відсутність сучасних методів діагностики ВГ. У більшості населених пунктів України, особливо в сільській місцевості, немає змоги зробити біохімічні дослідження, а тим більше обстежити хворих на маркери гепатитів В та С. Все це обумовлює несвоєчасне виявлення даної патології. В таких випадках при первинному огляді у даних хворих мають місце ознаки хронічного гепатиту, або симптоми декомпенсованого цирозу печінки, який може призводити до летальних наслідків.

Отже, значне поширення ВГВ і ВГС у вигляді малосимптомних, хронічних форм, робить вкрай актуальним питання активного виявлення інфікованих осіб серед різних груп населення, та, особливо, серед дитячого населення.

Мета роботи: з'ясувати рівень інфікованості дитячого населення м. Вінниці, які мають гастроінтестинальну патологію, на HВV- та HСV-інфекцію та виявити їх епідеміологічні закономірності.

Матеріали і методи. Під спостереженням перебувало 314 дітей віком від 1 до 18 років, які знаходились на амбулаторному та стаціонарному лікуванні в гастроентерологічному відділенні Центру матері і дитини м. Вінниці з січня 2005 по травень 2008 року. Діти поступали на лікування з приводу різноманітної патології травної системи: дискінезії кишечнику, функціональної диспепсії, функціональних розладів травлення, хронічного гастриту, гастродуоденіту, хронічного холециститу, тощо. Методом імуноферментного аналізу у 314 дітей здійснено обстеження на наявність у крові маркеру ВГВ (HbsAg), у 283 осіб – маркеру ВГС (аnti-HCV). Починаючи з січня 2008 року визначення HBsAg та аnti-HCV паралельно проводилось за допомогою експрес-тестів, розроблених та безкоштовно наданих фірмою «Pharmasco».

Тестування проводилось методом випадкової вибірки. У більшості дітей обстеження було одноразове, у випадку позитивного результату проводилось повторне обстеження.

Усім хворим, у яких були виявлені HBsAg чи аnti-HCV, окрім загальноклінічних рутинних досліджень, визначали біохімічні параметри (рівень загального білірубіну та його фракцій, АЛТ, АСТ, лужну фосфатазу, тимолову пробу, β-ліпопротеїди, загальний білок), кількість тромбоцитів периферичної крові, а також проводилось УЗД органів черевної порожнини, таких дітей обов'язково консультував обласний дитячий інфекціоніст.

Результати та їх обговорення. В ході проведення дослідження виявлено 4 дитини, інфікованих HВV та 11 - HСV-позитивних осіб, що склало відповідно 1,27% та 3,89% зі всіх обстежених (табл. 1). Отримані дані відповідають помірному рівню поширеності HВV- та HСV-інфекції та перекликаються з даними літератури, щодо рівня інфікованості дорослого населення [3-5]. Хоча результати проведених недавно в Україні епідеміологічних досліджень [10] вказують на те, що дійсний рівень інфікованості населення HВV у 5-6 разів вище за показники офіційної статистики [3].

У жодному випадку не було виявлено мікст-інфекції ВГВ+ВГС.

 

Таблиця 1

Інфікованість дітей м. Вінниці з гастроінтестинальною патологією HВV та HСV

 

Маркери

Рік обстеження

2005

2006

2007

Січень-травень 2008

Кількість обстежених

„+"

результат

Кількість обстежених

„+"

результат

Кількість обстежених

„+" результат

Кількість обстежених

„+"

результат

HBsAg

71

1

61

1

106

2

76

0

аnti-HCV

60

3

57

1

90

6

76

1

 

Із таблиці 1 чітко видно, що з кожним роком збільшується кількість дітей, обстежених на HBsAg та аnti-HCV. Так у 2005 році на HВV-інфекцію була обстежена 71 дитина, на HСV – 60 осіб. Починаючи з 2007 року кількість обстежених осіб значно зросла – приблизно у 1,7 рази, і склала відповідно 106 та 90 осіб. Про збільшення кількості інфікованих осіб переконливо свідчить той факт, що лише за 5 місяців поточного року (2008) було протестовано більше дітей, ніж за 12 місяців як у 2005, так і у 2006 році. З одного боку це пов'язано із широким висвітленням даної проблеми в науково-практичних фахових виданнях, також з публікацією Інформаційного листа „Діагностичні критерії виявлення хронічних вірусних гепатитів В та С у дітей" [11], який спрямований на загострення уваги фахівців до даної патології, а також його активним поширенням серед лікарів-практиків м. Вінниці та Вінницької області, як в амбулаторних, так і в стаціонарних умовах. З іншого боку – це пов'язано із наявністю у лікувальних закладах експрес-тестів фірми „Pharmasco" для швидкого виявлення маркерів HBsAg та аnti-HCV, що значно полегшує роботу лікарів гастроентерологічних відділень, інфекціоністів поліклінічної ланки та дає можливість збільшити кількість обстежених осіб з даною патологією.

За віком розподіл HВV-позитивних дітей був наступним: віком від 7 до 11 років – 1 дитина (25,0%), від 12 до 18 років - 3 хворих, що склало 75,0%. Схожа ситуація із групою HСV-позитивних дітей: найбільша кількість дітей віком від 7 до 11 років – 4 осіб, що склало 36,4%, від 12 до 18 років - 7 осіб (63,6%).

Отже, серед HВV та HСV інфікованих дітей переважають особи старшого шкільного віку (від 12 до 18 років), що викликає серйозну тривогу, оскільки це є та верства населення, яка в майбутньому має поповнити найбільш працездатну частину населення країни. Отримані результати узгоджується з даними літератури [7,12,13]. Так [14-16] вказують на те, що протягом останніх років на ВГ, які передаються парентеральним шляхом, в основному хворіють діти шкільного віку, особливо зросла підліткова захворюваність, враховуючи ранні безладні і незахищені статеві контакти, а також розповсюдження внутрішньовенної наркоманії серед молоді.

При ретельному лабораторно-інструментальному дослідженні 15 дітей, інфікованих HВV та HСV, діагностовано хронічний ВГВ та ВГС відповідно. При цьому у 53,3% випадків інфекційний процес знаходився у стадії реплікації вірусу та у 46,7% - інтеграції. При аналізі біохімічної картини крові у 3 хворих (20,0%) зареєстровано збільшення рівня загального білірубіну (до 40 мкмоль/л) за рахунок прямої фракції, у решти хворих (80%) рівень білірубіну відповідав нормі. У 8 дітей (53,3%) відмічалось підвищення рівня трансаміназ (АЛТ - до 1,0, АСТ – до 0,49), у 11 (73,3%) – мало місце зростання лужної фосфатази (до 7,7), у 13 хворих (86,7%) – підвищення тимолової проби (до 6,2 одиниць). При проведенні УЗД органів черевної порожнини в усіх дітей спостерігались УЗД-ознаки ураження печінки, у 46,6% хворих – селезінки, різного ступеня вираженості.

ВИСНОВКИ:

1.                                                      HВV- та HСV-інфекція є актуальною проблемою сучасної медицини через швидке зростання захворюваності та несприятливі наслідки – хронічний гепатит та цироз печінки.

2.                                                      Вірусні гепатити маскуються під патологію різних органів та систем, найчастіше – травної системи. Серед 314 дітей м. Вінниці із гастроінтестинальною патологієюю рівень інфікованості HВV складає 1,27%, HСV - 3,89%, що відповідає помірному рівню.

3.                                                      Серед HВV- та HСV-інфікованих дітей переважають особи старшого шкільного віку (12-18 років), що викликає серйозну тривогу, оскільки це та верства населення, яка в майбутньому має поповнити найбільш працездатну частину населення України.

4.                                                      Після ретельного лабораторно-інструментального обстеження у 15 інфікованих дітей (100%) діагностовано хронічний вірусний гепатит В і С у стадії реплікації (53,3%) та інтеграції (46,7%), що свідчить про незадовільний рівень ранньої діагностики та відсутність належного лікування даної патології.

5.                                                      Для раннього виявлення хронічних форм вірусних гепатитів у дітей з патологією травної системи обов'язково включати до плану обстеження визначення маркерів вірусних гепатитів В і С - HBsAg та аnti-HCV.

 

Література:

1.                              Учайкин В.Ф., Смирнов А.В., Россина А.Л. и др. Зависимость эффективности интерферонотерапии от генотипа вируса при хроническом гепатите В у детей с соматической патологией // Эпидемиология и инфекционные болезни. – 2003. - №5. – С.29-32.

2.                              Zuckerman A. // Br. Med. J. – 1999. – Vol. 318. – P.1213.

3.                              Андрейчин М.А., Рандюк Ю.А. Перинатальное инфицирование вирусом гепатита В и С: патоморфологические механизмы и морфофункциональное состояние плаценты // Международный медицинский журнал. – 2005. - №1. – С.103-106.

4.                              Балаян М.С., Михайлов М.І. Енциклопедичний словник – вірусні гепатити / За ред. Б.А. Герасуна. – Львів: ЛДМУ, 2000. – 584с.

5.                              Бесєдін В.М., Герасун Б.А., Шевченко Л.Ю. Жовтяниці у вагітних – Львів: ЛДМУ, 1999. – 240с.

6.                              Белозеров Е.С., Иоанниди Е.А. Вирусный гепатит. – М.: АПП «Джангар», 2004. – 160с.

7.                              Гунякова В.К. Вирусный гепатит у детей: клинико-эпидемиологические и социальные аспекты // Российский педиатрический журнал. – 2005. - №3. – С.21-25.

8.                              Рейзис А.Р. Современные проблемы вирусного гепатита С у детей и подростков // Клинические перспективы гастроэнтерологии, гепатологии. – 2003. - №5. – С.23-26.

9.                              Смирнова С.В., Пыцкий В.И. Патогенез истинной аллергии и псевдоаллергии: Учебно-метод. пособие. – Красноярск; М., 2002.

10.                          Епідеміологічна характеристика гепатиту В в Україні і шляхи підвищення ефективності його профілактики / А.Л. Гураль, В.Ф. Марієвський, Т.А. Сергеєва та ін.. // Інфекційні хвороби. – 2003. - №2. – С.35-42.

11.                          Інформаційний лист про нововведення в системі охорони здоров'я № 60-2008 «Діагностичні критерії виявлення хронічних вірусних гепатитів В та С у дітей». – Київ, 2008.

12.                          Асратян А.А., Исаева О.В., Михайлов М.И. Тенденция и анализ эпидемической ситуации по парентеральным вирусным гепатитам В и С в Российской федерации и отдельных регионах // ЖМЭИ. – 2005. - №4. – С.40-45.

13.                          Шахгильдян Д.И. Эпидемиология парентеральных вирусных гепатитов в России // Российский журнал гастроэнтерологии, гепатологии, колопроктологии. – 2001. - №4. – С.46-47.

14.                          Горячева Л.Г. Вирусный гепатит у детей и возмодности его лечения // Профілактика, діагностики и лечение инфекционных заболеваний. – 2003. - №1-2. – С.174-177.

15.                          Онишенко Г.Г., Шагильдян И.В. // Журнал медицина для всех. – 1999. - №2. – С.1-37.

16.                          Соринсон С.Н., Вирусные гепатиты. – СПб.: Теза, 1998. – 335с.

 

Инфицированность детей г. Винницы

с гастоинтестинальной патологией HВV и HСV

Винницкий национальный медицинский университет им. М.И. Пирогова

И.И. Незгода, Н.А. Рыкало

 

Резюме. Тестировано 314 детей возрастом от 1 до 18 лет с патологией пищеварительной системы на наличие серологических маркеров вирусных гепатитов В и С в плазме крови. Исследование проводилось на протяжении 2005-2008 годов в гастроэнтерологическом отделении Центра матери и ребенка г. Винницы методом случайной выборки. Проведенное исследование показало, что уровень инфицированности HВV составляет 1,27%, HСV - 3,89% среди обследованных лиц, что соответствует умеренному уроню распространенности данной инфекции (за данными выявления HBsAg и anti-HCV).

Ключевые слова: дети, инфицированность, HВV и HСV-инфекция.

 

сontamination of children of vinnitsia

with the gastRointestinal pathology by HbV and HCV

Vinnitsia national medical university memorial M.I. Pirogov

I.I. Nezgoda, N.A. Rikalo

 

Resume. 314 children by age from 1 to 18 years with pathology of the digestive system were tested in the presence of serological markers of viral hepatitis B and C in plasma of blood. Research was conducted during 2005-2008 years in the gastroenterology department of the Vinnitsia's Center of mother and child by the method of random sample. The conducted research showed that the level of HBV contamination was 1,27%, HCV - 3,89% among the inspected persons, that corresponds to moderate level of spreading of the given infection (after data of the HBsAg and anti-HCV exposure).
Key words: children, contamination, HBV and HСV-infection.

Авторська довідка:
Незгода Ірина Іванівна - д.мед.н., професор, завідувач кафедри дитячих інфекційних хвороб Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова;

Службова адреса: 21018 м. Вінниця, вул. Пирогова, 56, ВНМУ ім. М.І. Пирогова; тел.моб.8-097-914-33-40

 

Рикало Надія Анатоліївна – к.мед.н., в. о. доцента кафедри патофізіології Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова.

Службова адреса: 21018 м. Вінниця, вул. Пирогова, 56, ВНМУ ім. М.І. Пирогова; домашня адреса: 21021 м. Вінниця, вул. Порика 10 кв.27; тел.моб.8-067-603-72-35; e-mail : rikalo77@mail.ru

 

І.І. Незгода, Н.А. Рикало
Повернутися до списку статей

Спеціалістам
стравохід, шлунок, 12-пала кишка
кишечник
підшлункова залоза
печінка, жовчовивідні шляхи
шкіра
стравохід, шлунок, 12-пала кишка
кишечник
підшлункова залоза
печінка, жовчовивідні шляхи
загальні питання
фармакотерапія
фітотерапія
гомеопатія
усі права захищено, при використанні материалів посилання на сайт обов'язково